Capre Diem

Ось ти кажеш, що не любиш тусовки, що вся домашня, а нічне життя не для тебе. Звісно, і я не живу нічним життям, і ніколи не жив.

Хоча знаю таких людей і розумію, що таке тусовки. Нестримна тусня триває допоки є куди рухатися, якщо закінчуються сили, то збільшується кількість алкоголю, енергетиків чи інших стимуляторів. Хто вже не сприймає додаткові джерела енергії - просто вирубається прямо там, де може вирубитися, щоб прокинутися за пару-трійку годин і увірватися в тусу з новими силами. І це все може тривати декілька днів, аж допоки костяк вечірки не починає потрохи розповзатися по своїх інших справах.

Мені дуже подобаються фільми, де є такі сцени вечірок, типу "Похмілля в Вегасі" чи "Козирні тузи", від них є якась шалена енергія і  драйв.

Але сам я ніколи не був марафонцем в таких забігах, навіть коли мав вільний час продовжувати, інстинкт самозбереження завжди швидко зводив мене з дистанції.

А коли ти зійшла з дистанції? Не кажи, що ніколи не засиджувалася пізніше 22 години. Бо я пам'ятаю, як ми бувало досиджували до світанку.

Для мене особисто досидіти до світанку - це ознака того, що сам емоції саме зараз  значно важливіші за все, що буде потім. Нема думок про зім'ятий наступний день, якісь плани, які можуть "накритися мідним тазом".  Гарна фраза "carpe diem" якраз передає це відчуття польоту, а точніше прольоту всього навколишнього всесвіту, викрівлення часу та простору. Мені здається, такі моменти і є справжнім життям.

Чи може такі моменти бути часто? Мені так не вдається. Можливо, я не зловживаю пошуком таких моментів, хоча і люблю їх.

Для мене тригери такого carpe diem - гарна компанія цікавих людей, яких давно не бачився, цікава подія типу концерту чи фестивалю, інтенсивна подорож. Тобто, мені для такого емоційного сплеску потрібне зовнішє джерело емоцій - цікаві люди чи яскраві події.

А що ж робити, щоб зловити момент для двох людей, які давно вже разом? Звісно, найкращий варіант - це непересічний секс. Всі знають, що середній пересічний секс триває десь 10 хвилин, я не про такий випадок. Я про секс, який містить елемент рольової гри, додає новизни та неочікуваності. В такому випадку для настання carpe diem не треба нових людей чи феєричних вистав. Сексуальні емоції компенсують ці речі з коханим партнером, щоб вивести задоволення на найвищий рівень. 

Інакше мені особисто важко знайти capre diem серед побутового потоку. Тож, тоді для того, щоб відірватися від рутини потрібна інша емоційна зовнішня складова - якась проблема, яка потребує обговорення, можливо спроба розрулити складну ситуацію, коли не можеш дозволити сказати "їбися воно все конем" та відкласти все на завтра.

Є жінки, та й чоловіки", які спеціально створюють емоційних гойдалки, і насправді воно працює. Просто саме для мене це токсичний підхід до добування емоцій, пожирання стосунків зсередини, а не наповнення ззовні.

На мою думку, краще створювати зовнішні емоційні батарейки. Щоб відчувати життя в повній мірі. Але це не буде без напрягу. Бо треба буле не лежати на дивані, а підняти жопу і кудись поїхати, можливо в ніч, можливо, далеко, можливо, не дуже зручним способом, щоб зустрітися з яскравими людьми або побачити якусь яскраву подію.

Або ж не відмазуватися швидким сексом, а додати зусиль і зробити щось, що запам'ятаєтся.

Незважаючи на спроби зловити момент, не завжди його можна гарантовано отримати навіть при сприятливих факторах. Може бути і компанія гарна, і подія яскрава, а моменту не відбудеться. А може бути ординарна ситуація, а момент з'являється і треба його ловити.

Запрошую приєднатися до мого ходу думок:

Треба не лінуватися шукати момент, навіть усвідомлюючи, шо не всі спроби будуть успішними. Зустрічатися з цікавими людьми, шукати яскраві події, створювати самостійно пригоди на двох, не боятися помилитися та не лінуючися, навіть якщо лінь каже "та забий, можна ж подивися телевізор на дивані". Тоді і життя стане яскраве, і буде енергія жити та отримувати задоволення.

Так що, Carpe Diem?