Щоденник Малюка

Характер завдань на службі став такий, що знадобилося авто, яке буде використовуватись для служби в Нацгвардії. Бо авто з цивільного життя зовсім не відповідало вимогам.

Тому почалися мої пригоди з пошуку старого позашляховика. Поки вони нагадують трагікомедію, якщо відноситися до всього філософськи та застосовувати гумор там, де хочеться плакати.

Передостання моя стара машина була Нива, моральна травма після якої була настільки серйозна, що я після цього багато років купував машини виключно з салону і продавав після 2-6 років експлуатації, бо боявся, що вони почнуть ламатися.

Але час все лікує. Я забув, що таке старий "корч", і таки вирішив, що позашляховик 2006 року - цілком нормальний варіант.

Тому моє життя поповнилося турботами, як у прислів'ї "не мала баба клопоту - купила порося".

Мені не треба матеріальної допомоги з цим питанням, проте я дуже боюся, що мій запас гумору завершиться до того, як "корч" стане хоча б "ок". Про те, що він стане "супер", я навіть мріяти не можу)\

З іншого боку, зараз купа народу стикається з покупкою авто на ЗСУ. Тож, може моя історія стане комусь в нагоді, щоб отримати досвід не з власних помилок.

Далі буде детально у "щоденнику корча"